ЗАКОН УКРАЇНИ Про плату за землю :
 Розділ 3 :

 Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. 
(ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7, застосовуються по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
(ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7, застосовуються по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2006 року, згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV)
(ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7, застосовуються по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2007 року, згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V)
(ставки земельного податку, встановлені частиною першою статті 7, застосовуються по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2008 року, згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)


Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах: 
Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. осіб) Ставка податку (гривень за 1 кв. метр) Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення 
до 0,2 0,075  
від 0,2 до 1 0,105  
від 1 до 3 0,135  
від 3 до 10 0,15  
від 10 до 20 0,24  
від 20 до 50 0,375 1,2 
від 50 до 100 0,45 1,4 
від 100 до 250 0,525 1,6 
від 250 до 500 0,6 2,0 
від 500 до 1000 0,75 2,5 
від 1000 і більше 1,05 3,0


(установлено, що в 2000 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 2,4 раза, згідно із Законом України від 17.02.2000 р. N 1458-III)
(установлено, що в 2001 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 2,62 раза, згідно із Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-III)
(установлено, що в 2002 році по населених пунктах, грошова оцінка земель яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,03 раза, згідно із Законом України від 20.12.2001 р. N 2905-III)
(установлено, що в 2003 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,03 раза, згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV)
(установлено, що в 2004 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,03 раза, згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV)
(установлено, що в 2005 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,03 раза, згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
(установлено, що у 2006 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,10 раза, згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV)
(установлено, що у 2007 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,1 раза згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V)
(установлено, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7, збільшені в 3,1 раза згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)


(частина друга статті 7 у редакції
 Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI)
У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді. 
(статтю 7 доповнено новою частиною третьою
 згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI,
 у зв'язку з цим частини третю - одинадцяту вважати
 відповідно частинами четвертою - дванадцятою)
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти: 
на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0; 
на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5; 
на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2; 
на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0; 
у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" віднесені до категорії гірських; 
на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5. 
Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті. 
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті. 
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. 
Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті. 
(частина восьма статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та другою цієї статті: 
(абзац перший частини дев'ятої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)
міжнародного значення - 7,5; 
загальнодержавного значення - 3,75; 
місцевого значення - 1,5. 
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі. 
Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті. 
(дію частини одинадцятої статті 7 в частині розміру податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання зупинено на 2000 рік згідно із Законом України від 17.02.2000 р. N 1458-III, 
на 2001 рік - згідно із Законом України від 07.12.2000 р. N 2120-IІІ, 
на 2002 рік - згідно із Законом України від 20.12.2001 р. N 2905-III, 
на 2003 рік - згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV)


(частина одинадцята статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 03.04.2003 р. N 665-IV)
(дію частини одинадцятої статті 7 зупинено на 2004 рік в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV)


(частина одинадцята статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 31.05.2005 р. N 2600-IV)
Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. 
(статтю 7 доповнено частиною дванадцятою згідно із
 Законом України від 22.12.99 р. N 1344-XIV)